• info@limeindustry.in.ua

    info@limeindustry.in.ua

  • +38 (050) 419-75-06

    +38 (050) 419-75-06

Пресконференція УАВП: вирішення проблеми високої закисленості ґрунтів.

3 вересня у Києві відбулася подія, покликана привернути увагу до проблеми, яка вже зараз призводить до значних втрат в агросекторі, а в перспективі несе велику загрозу втрати головного багатства країни – її родючих ґрунтів. Темою пресконференції, яка відбулася в інформаційному агентстві УНІАН, став розгляд питання високої закисленості ґрунтів та шляхів його вирішення.

УАВП виступила ініціатором обговорення, до якого долучилися представники наукового середовища, асоціацій та об’єднань, виробників та споживачів вапнякових розкислювачів. Широкий склад учасників пресконференції дозволив розглянути проблему всебічно, від найширшого  представлення її масштабів, до практичних кроків з її вирішення на прикладі конкретних продуктів, зокрема, ґранульованого вапняку.

«Власники агропідприємств повинні зрозуміти наслідки закисленості ґрунтів для врожаїв своїх господарств. Потрібне переключення свідомості, усвідомлення, що без правильного кислотного фону ґрунту добрива не дадуть потрібно дії, на яку сподіваються агрономи, і просте збільшення цих добрив не вирішує справи»

Пресконференцію відкрив президент УАВП Михайло Корилкевич, який окреслив інтерес Української асоціації вапняної промисловості до проблеми розкислення ґрунтів як результат вивчення досвіду провідних компаній світу та розвинутих ринків вапнякової продукції країн Європи. Різниця у споживання вапнякової продукції агросектором між країнами Європи та Україною привернула увагу та змусили заглибитись у системне вивчення проблеми закисленості ґрунтів та пошуку оптимальних вапнякових продуктів для її рішення. Отриманий  швидкий результат – створення нового заводу ґранульованого вапняку у вітчизняного виробника та рішення про проведення пресконференції та подальший максимальний розголос теми протидії зростання закисленості ґрунтів. Закордонний досвід показав, що агроринок споживання вапнякової продукції, та розкислення ґрунтів зокрема, не розвивався сам по собі – для цього були потрібно багато років пропагування, навчання, промоції від виробників вапнякової продукції. Це той шлях, який повинні пройти і ми.

«Питання підвищеної кислотності ґрунтів – це не тільки проблема втрати врожаю та зменшення економічної ефективності господарств. Це питання прямого негативного впливу на здоров’я нації»

Валентин Щербина, віце-президент Професійної асоціації екологів України, у своєму виступі представив вплив високої кислотності ґрунтів на всю екосистему, як слідує із загального правила «все пов’язане зі всім». Зміна кислотного режиму ґрунтів має безпосередній вплив на здоров’я людей, що вживають у їжу вирощену на таких ґрунтах сільгосппродукцію та вироблені з неї товари, п’ють воду та вживають у їжу рибу з водойм, у які потрапляють змиті з агроугідь водні розчини токсинів. Значна частина вищезгаданих шкідливих сполук має здатність до накопичення. Наприклад, алюміній, будучи мутагеном, накопичуючись в організмі, нищівно діє на клітини мозку, викликає анемію, артрит.

Завідувачка відділу земельних відносин та природокористування Інституту аграрної економіки НААНУ Ольга Ходаковська навела цифри, які показують нехтування питанням вапнування при щорічному збільшенні кількості закислених ґрунтів. Зокрема, якщо в 1990 році аграрії вносили вапняк на 1,5 млн га земель, то в 2019 році – тільки на 137 тис. га.

Історично вапнування ґрунтів здійснювалося за допомогою державної та регіональних програм. На сьогодні таке стимулювання відсутнє. Вапнування ґрунтів відображається не тільки на кількісних показниках, але і на якості продукції. Вирощена на закислених ґрунтах продукція має нижчу кількість білка, крім того, в овочів зростає вміст нітратів. Щодо кількісних показників: висока кислотність ґрунтів здатна знизити врожайність зернових культур до 50%, такий самий результат по цукрових буряках та інших культурах.

«Стаття 14 Конституції: Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави нації». Чомусь про другу частину статті всі забувають.

Важливим є економічні передумови вапнування. Раніше основним засобом розкислення ґрунтів була різного роду вапнякова продукція та дефекати, і відвозити їх на значну відстань при великих нормах внесення було досить коштовним процесом. З економічної точки зору прийнятним був радіус поставки до 100 км. Проте сьогодні продукція стала досконалішою, з’явилися ґранульовані добрива, транспортування яких є економічно обґрунтованим для більших відстаней. Загалом, за розрахунками інституту, 1 грн на вапнування ґрунтів поверталася на рівні 1,2-1,3 грн, тож процес розкислення ґрунтів є обґрунтовано економічно доцільним.

Особливе значення питання закисленості ґрунтів набуває в аспекті відкриття ринку землі в Україні та оцінці земельних наділів. Відсутність дій по зменшенню закисленості землі в кінцевому рахунку може вплинути на вартість ділянок. Такого допустити не можемо, адже з такою землі платитимуть менше податків, відповідно, менше коштів піде до місцевих бюджетів.

«Дефіцит знань не можна компенсувати надлишком добрив».

СергійВеремеєнко, доктор сільськогосподарських наук, вказав на вражаючий масштаб проблеми – сьогодні закислені ґрунти в Україні складають не менше 11,5 млн га. Серед причин: значно зменшились об’єми вапнування, відсутні державні програм підтримки, перестали вносити достатньо багато органічних добрив, вносяться переважно фізіологічно кислі добрива, змінилася структура посівів – вирощують переважно культури-кальцефіли.

«За найскромнішими підрахунками, через закисленість ґрунтів ми втрачаємо 2-3 млн тонн зерна щорічно»
Детальніше читайте на УНІАН: https://press.unian.ua/press/zemlya-11134769.html».

Вапнування ґрунтів має чітко зафіксований позитивний ефект. На великих виробничих дослідницьких площах повне вапнування дало ефект збільшення врожаю понад 50%, причому наземна частина збільшувалась на 30-40% в масі, а коренева система – ставала втричі більша. Саме в поганому розвитку кореневої системи основна негативна роль кислого середовища.

Кальцій – це потужний елемент, який забезпечує відтворення родючості ґрунтів. В кислому середовищі, без кальцію, гумус практично не утворюється, не відновлюється.

«Нові форми продукту для вапнування, такі, як ґранульований вапняк, технологічно зручні, і дозволяють оперативно регулювати дозу внесення» Детальніше читайте на УНІАН: https://press.unian.ua/press/zemlya-11134769.html».

Важливим є протидія стереотипам. Традиційно склалась практика, що основним прийомом розкислення ґрунтів є внесення повної дози меліоранту, величина якої складає 5-7 т/га і більше, а періодичність вапнування – 5-8 років. В якості розкислювача використовувались пилоподібні матеріали, які в малих дозах неможливо рівномірно внести. При низькій врожайності окупність такого заходу дійсно складала 4-5 років і більше – це все зразки екстенсивних технологій радянських часів. Нові форми продукту для вапнування, такі, як ґранульований вапняк, технологічно зручні, і дозволяють оперативно регулювати дозу внесення. Окрім того, в ряді випадків немає потреби вносити велику дозу, а лише здійснювати підтримуюче вапнування, 200-600 кг/га вапнякових матеріалів, яке, проте, має тривалість дії не менше двох років.

Леонід Ільчишин, заступник директора ТОВ «Дедденс Агро» (агропідприємство, 5,5 тис га в обробітку, органічне землеробство) розповів про досвід розкислення ґрунтів за допомогою дефекату. Було досягнуто певного ефекту, проте внесення такого продукту містить в собі відомі обмеження, які здорожчують процес вапнування. Тож агропідприємства очікують на ґранульований продукт, який дозволить отримати значно кращий економічний ефект від вапнування ґрунту.

Роман Яворський, керівник ПрАТ «Тернопільський кар’єр», поділився інформацією про побудову найновішого в Україні заводу ґранульованого вапняку. Будівництву заводу передувало вивчення різних продуктів для агроринку, різних технологій та постачальників обладнання. В результаті збудовано завод ґранульованого вапняку за польською технологією, і на сьогодні є можливість постачати для агроринку сучасний продукт для вапнування ґрунтів.

Насамкінець, Зиновій Свереда, виконавчий директор Української Кооперативної Федерації, наголосив на необхідності вирішення питання порятунку ґрунтів в контексті реалізації європейського принципу Sustainability/Сталого розвитку. Було анонсовано проведення визначної події інвестиційного середовища: Інвестиційного  форуму на Тенерифе InvestForum UA 12-15 березня 2021 року, який підніматиме питання відповідального бізнесу.

У заключному виступі президент УАВП зазначив, що пресконференція дозволила усвідомити значно більшу глибину проблеми і впливу закисленості ґрунтів на здоров’я людей, аніж можна очікувати.

За підсумками пресконференції зафіксовано наступні положення та домовленості:

  • в Україні зафіксовано надзвичайний масштаб закисленості ґрунтів – не менше 11,5 млн га, і проблема щорічно поглиблюється через низький рівень вапнування ґрунтів та відсутність будь-яких стимулюючий державних програм;
  • учасниками пресконференції домовлено розпочати спільну роботу над аналітичною запискою з конкретними пропозиціями і зверненням до КМУ, владних інституцій для привернення уваги та ініціації різного роду державних/регіональних програм підтримки розкислення ґрунтів;
  • підкреслено переваги використання в якості розкислювача ґрунтів ґранульованого вапняку/добрива, який дозволяє гнучко регулювати норму внесення та збільшує економічно вигідний радіус поставки; ґранульований вапняк рекомендується пропагувати в якості оптимального продукту для вапнування ґрунтів;
  • встановлено необхідність підготовки методичних посібників та інструкцій, які дозволять агровиробникам якісно використовувати ґранульований вапняк; для підготовки посібників рекомендована співпраця виробників продукту та науковців відповідного профілю.

Підсумовуючи, зазначимо, що ми, як асоціація, закликаємо інші асоціації, об’єднання, наукові інституції, представників бізнесу долучитися до нашої ініціативи, та сприяти в міру власних сфер впливу та компетенцій вирішенню нагальної для країни проблеми закисленості ґрунтів.

Зробимо Україну здоровішою!

ПОСИЛАННЯ НА ВІДЕО ПРЕСКОНФЕРЕНЦІЇ

За деталями просимо звертатися за наступними контактами:

Гладуненко Роман, виконавчий директор УАВП 

Тел.  +38(050) 419-75-06

mail: info@limeindustry.in.ua